З настанням зими видовий склад птахів, які нас оточують, суттєво змінюється. До сезонних міграцій птахів спонукає у першу чергу доступність їжі, а температура та погодні фактори є другорядними: при нормальному харчуванні морози та сніг можна пережити. Нашу територію однозначно вимушені на зиму покидати птахи, в живленні яких комахи є принциповою складовою. Наприклад, такі досить спеціалізовані птахи, як серпокрильці, ластівки та мухоловки із зникненням літаючих комах однозначно вимушені покидати наші території та мігрувати у тропічні райони. Види, які зимують у тропічних районах Азії та Африки, схильні відлітати від нас досить рано восени або навіть наприкінці літа, і пізно повертатись. Залишається у нас на зимівлю значна частина зерноїдних видів птахів, серед комахоїдних залишаються ті, які здатні хоча б частину часу живитись насінням або ягодами. Для багатьох видів, і не тільки водоплавних, принциповим є доступ до відкритої води, де завжди можна знайти поживні рослинні частини та все ще активних комах, рибу. Тому певна кількість видів залишається у нас на зимівлі, надаючи перевагу виживанню у мінливих умовах нашої зими небезпекам дальнього перельоту. Деякі види прилітають до нас на зимівлю з півночі.
Спробуємо надати короткий нарис сучасної зимової орнітофауни України. Наша країна розташована у кількох кліматичних зонах, і умови зими відрізняються у різних місцях. Окрім гірських районів, найбільш суворі зими бувають на сході та північному сході, а на заході більш м’які. Характер зими у південних приморських областях суттєво відрізняється від континентальної частини, тут існують великі зимівлі птахів.
Великі населені пункти створюють особливі умови для птахів. Підгодівля, просипані біля виробництв корми, додаткові сховища в міських спорудах приваблюють навіть незвичних для городян видів. У великих містах створюються особливі кліматичні умови, коли температура на один-два градуси більша, ніж на навколишніх територіях, а завдяки теплими викидам значні ділянки міських водойм можуть взагалі не замерзати взимку.
Найбільш помітними зимовими птахами тут є граки (Corvus frugilegus) та галки (Corvus monedula). Граки, які колись були вісниками весни та мешканцями сільськогосподарських угідь, у минулому столітті перетворились на міських птахів. Суттєво змінились їх шляхи міграцій. Якщо на початку минулого століття граки з лісостепових районів України зимували на заході Європи, то згодом вони скоротили маршрути своїх міграцій.наші граки зимують на території центральної Європи та Балкан, а на їх місце прилітає ще більша кількість птахів з північного сходу, переважно середнього Поволжя та Чорнозем’я Росії. Саме вони утворюють ці зимові скупчення граків в наших місцях.До граків приєднуються галки. В житті цих птахів також відбулися зміни: раніше вони гніздилися в дуплах дерев. Зараз місцями гніздування галок є великі будівлі, а характер їх міграції схожий з граками, коли взимку місцевих птахів заміняють гості з півночі.
Також поступово росте кількість зимових зустрічей шпаків (Sturnus vulgaris), які невеликими групами тримаються біля околиць міст. Взимку у населені пункти стягуються птахи, які гніздують в їх околицях. Один з прикладів – велика синиця (Parus major). Це один з найбільш чисельних гніздових птахів наших лісів, але взимку їх важко побачити в глибині лісових масивів. Птахи з сусідніх гніздових ділянок після сезону розмноження збираються в зграйки та починають кочувати у пошуках місць, багатих поживою. Тоді ж вони з’являються на наших годівницях. Кільцювання великих синиць в околицях Харкова показало, що у місто злітаються великі синиці з околиць радіусом до 50 кілометрів. Чубатий жайворонок, або посмітюха (Galerida cristata), також взимку тяжіє до околиць населених пунктів. Особливо після сильних снігопадів їх зграйки можна побачити біля ферм, зерносховищ та навіть автозаправних станцій вздовж доріг. Тут їх приваблює відсутність снігу.
Деякі комахоїдні птахи також опановують наші зимові міста. З середини 20 століття у Львові сформувалась осіла популяція чорного дрозда (Turdus merula), а згодом такі осілі птахи з’явились у Києві та інших містах. Значну частину зимового раціону дроздів складають ягоди, але все рівно дрозди намагаються триматися біля проталин теплотрас, джерел теплої води, та вишукують там дрібних безхребетних тварин. У дуже невеликій кількості зимують у містах навіть дрібні комахоїдні птахи – вільшанки (Erithacus rubecula) та чорні горихвістки (Phoenicurus ochruros). Вони також переживають найбільш суворі періоди завдяки споживанню ягід.
За межами міст взимку найбільшу чисельність птахів можна спостерігати там, де деревна та чагарникова рослинність межує з відкритими просторами. Тут птахи знаходять різноманітну поживу та сховища від хижаків. І саме у таких місцях можна зустріти наших найбільш відомих гостей з півночі. Перший з них, це, звісно, снігур (Pyrrhula pyrrhula). Цей добре відомий птах насправді не для всієї території України є виключно зимовим гостем: вони гніздують у хвойних лісах у Карпатах та місцями на Поліссі. Влітку ці птахи потайливі та тримаються далеко від людей. А пізно восени вони об’єднуються в зграйки, перелітають до більш відкритих просторів і до них приєднуються снігури з півночі. На узліссях та перелісках вони живляться насінням ясена, липи, горобини та трав’янистих рослин. На противагу поширеній думці, чисельність снігурів взимку в останні роки не зменшилась, а залишається відносно стабільною з коливаннями в різні роки. У містах снігури тримаються не дуже часто.
Другий гість з півночі – омелюх (Bombycilla garrulus). Ці птахи прилітають здалека: їх місця гніздування розташовані у лісах північної тайги та лісотундри. Омелюхи живляться ягодами, на нашій територій найбільш популярною є омела. Чисельність омелюхів суттєво коливається з року в рік, бо до нас вони долітають тільки у тому разі, коли врожай ягід на півночі недостатній. У деякі роки омелюхи з’являються масовими тисячними зграями, а інколи взагалі до нас не долітають. Восени вони з’являються пізно, наприкінці листопада, або навіть у грудні, але навесні затримуються до середини квітня або навіть до травня.
Ще один масовий зимовий птах – це дрізд-чикотень (Turdus pilaris). Власне, у більшому або меншому числі вони гніздяться по всій лісовій зоні України, але взимку їх стає більше завдяки прибуттю північних птахів, вони утворюють великі зграї та літають по узліссям, об’їдаючи ягоди з дерев. Ще до 1960-х років дрозди-чикотні зимували у нас нечасто, але поступово їх зимівлі стали масовим явищем. Ягоди складають основу зимового раціону і у дрозда-омелюха (Turdus viscivorus). Раніше вони відлітали далі на південь, але впродовж 20 століття також опанували зимівлі у лісостеповій зоні. Ці великі дрозди вже не утворюють великих зграй, і тримаються взимку невеликими групами по річкових долинах.
Серед дрібних зерноїдних птахів найбільш чисельні по узліссях та перелісках щиглики (Carduelis carduelis), які іноді утворюють сотенні або тисячні зграї. Впродовж минулого століття зросла чисельність зимуючих коноплянок (Acanthis cannabina), зеленяків (Chloris chloris), стали частіше зимувати костогризи (Coccothraustes coccothraustes). А у заболочених вільшняках взимку тримаються великі зграї чижів (Spinus spinus). Ці дрібні птахи гніздують у хвойних лісах, у тому числі на Поліссі, у Карпатах та частково у лісостепу. А на зиму відкочовують навіть до морських узбережь. Менш чисельні зимові гості – чечітки (Carduelis flammea) та рідкісні залітні білі чечітки (Carduelis flammea) прилітають з північної тайги та лісотундри та тримаються у вільхових та березових деревостанах. Один з найбільш чисельних гніздових птахів наших лісів, зяблик (Fringilla coelebs), взагалі є перелітним птахом, але у невеликій кількості зяблики залишаються на зимівлю по всій території країни. Тримаються вони на околицях населених пунктах, по узліссям, часто разом з вівсянками (Emberiza citrinella), в’юрками (Fringilla montifringilla) та іншими в’юрковими птахами. Залишки високих трав з насінням на узліссі приваблюють також сірих куріпок (Perdix perdix), присутність яких можна помітити по ланцюжкам слідів на снігу.
Такі скупчення різноманітних птахів на узліссях приваблюють хижаків. Найдрібніший з них – сірий сорокопуд (Lanius excubitor). Цей птах гніздиться на болотах та луках півночі, а зиму частина з них проводить у степовій зоні. Сірі сорокопуди живляться дрібними гризунами та дрібними птахами, інколи наколюючи свою здобич на гілки, як це робить наш літній вид – терновий сорокопуд. На птахів полюють – великий (Accipiter gentilis) та малий яструб (Accipiter nisus), а також малий підсоколик (Falco columbarius). Останній вид зараз не гніздиться на території України та прилітає до нас на зимівлю здебільшого з зони тайги. Малі підсоколики спеціалізуються на живленні дрібними птахами і взимку тримаються біля місць їх скупчення.