Різдво вважають одним з найголовніших свят. Недарма хід історії лічать від Різдва Христового. Україна, зі своєю багатою на традиції історією, має дуже цікаве святкування Божого Різдва. До впровадження християнства, наші предки, в дні зимового сонцестояння, що припадали на кінець грудня, початок січня, відзначали народження богів. Християнство поступово витіснило ці свята, однак деякі традиції, як стародавній звичай поминання предків, залишили. Різдву передує сорокаденний піст, який закінчується 7 січня, а перед цим іде святий вечір. З появою першої зірки українці сідають за щедрий, але пісний стіл. Святий вечір прийнято проводити у колі всієї родини. Вечеря традиційно складається з 12 страв, що символізують 12 апостолів. Головною стравою на столі вважають кутю – ячмінну або пшеничну кашу, оздоблену медом, маком, горіхами і родзинками. Після куті вже можна переходити до інших страв – риби, грибів, борщу, вареників, тушкованої капусти, картоплі, узвару тощо. У Святвечір до хати приносять дідух – житній, пшеничний або вівсяний сніп. Він символізує урожай, добробут, дух предків і є оберегом роду. Традиція ставити на Святу вечерю дідух також тягнеться з часів язичництва. Вранці 7 січня українці вітаються фразою “Христос народився!”, а у відповідь чують “Славімо його!”. Важливою традицією на Різдво були колядки – святкові вітальні пісні. Діти, або молоді люди, ходили по хатах і оселях, просили дозволу колядувати і, після погодження господарів, співали про Христа і вітали зі святом. За це їх обдаровували солодощами та грошима. Вважається, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік. Ще одним з характерних різдвяних звичаїв в Україні залишається вертеп. Це може бути як пересувний мініатюрний ляльковий театр, розміщений в коробі, так і живий вертеп з акторами. Однією з найдавніших і найпотаємніших подій різдвяної ночі було ворожіння. Вважалося, що ворожіння на Різдво найправдивіше, оскільки саме у цей час кордони між світами живих і мертвих стають найбільш тонкими, і потойбічні сили проникають у людський світ, відкриваючи таємниці майбутнього. Частіше всього цим займалися незаміжні дівчата, але й деякі хлопці і, навіть літні люди, також пробували ворожити. З різдвяного святвечора починаються два тижні святок, які тривають до Водохреща, 19 січня.
ЕДВАРД КОЗАК. «КОЛЯДНИКИ», 1970-ті рр. ФОТОРЕПРОДУКЦІЯ З АЛЬБОМУ «УКРАЇНСЬКА СВЯТОЧНА КАРТКА»