Виховання психологічно сильної, здорової дитини не означає, що вона не буде плакати, коли їй сумно, або що вона ніколи не терпить невдач. Психологічна сила не зробить вашу дитину нечутливою до негараздів, але і не змусить її пригнічувати свої емоції. Насправді все навпаки. Психічна сила і стабільність – це те, що допомагає дітям швидше оговтатися від невдач. Вона дає їм можливість і енергію продовжувати діяти, навіть, коли їх вони потерпають від невпевненості в собі. Стабільний психологічний стержень – ключ до того, щоб допомогти дітям реалізувати свій потенціал.
Чого ж потрібно уникати батькам, які хочуть виростити психічно сильну дитину?
- Сприяння створенню менталітету жертви.
Дитина не стає жертвою, якщо програла в футбол або не здала іспит з навколишнього світу. Негаразди та несправедливість – це постійна частина нашого життя. Відмовляйтесь приймати участь у “вечірках жалості” вашої дитини . Співчувайте їй, але вчить, що незалежно від того, наскільки складні або несправедливі обставини, вона завжди може зробити позитивні кроки або висновки. - Створення з дитини центру Всесвіту.
Якщо ви примусите все своє життя обертатися навколо дитини, вона виросте впевненою, що все повинні піклуватися про неї. Але егоцентричному дорослому навряд буде легко в житті. Вчить дітей зосереджуватися на тому, що вони можуть дати світові, а не на тому, що можуть отримати. - Дозволяти страхові диктувати вибір дитини.
Звичайно, ви уникнете багатьох переживань, якщо постійно будете захищати дитину, однак надмірно безпечне існування вчить дитину, що страху треба уникати завжди.
Покажіть дитині, що кращий спосіб побороти страхи, – це стикнутися з ними віч-на-віч, і ви виростите сміливу людину, готову вийти за межі зони свого комфорту. - Давати дітям контролювати вас.
Коли діти діти диктують вам, що їсти на вечерю, або куди їхати відпочивати, це дає їм більше можливостей, ніж вони психологічно готові сприйняти.
Дозвольте вашим дітям робити простий вибір, але, зберігаючи при цьому чітку сімейну ієрархію. - Очікування досконалості.
Добре, очікуйте від дитини гарних результатів в школі, но але очікування, що ваша дитина буде ідеальною у всьому може привести до зворотного результату. Вчить дитину, що терпіти невдачі – це нормально. Як нормально і те, що вони не можуть зробити абсолютно все, що роблять інші, а досягати своїх цілей.
Діти, які намагаються стати кращою версією себе, а не кращими в усьому, не будуть ставити свою самооцінку в залежність від того, наскільки вони рівні іншим. - Дозволяти дитині уникати відповідальності.
Можливо ви вважаєте, що час від часу можна дозволяти дитині прогулювати школу, або не виконувати домашні обов’язки. Можете пояснювати це тим, що бажаєте їй безтурботного дитинства. Але діти, які виконують обов’язки відповідні своєму віку, не перевантажені. Замість цього, вони мають змогу набратися достатньо душевних та психологічних сил, необхідних для того, щоб у майбутньому стати відповідальними дорослими людьми. - Надмірний захист дитини від болю.
Ображені почуття, смуток і занепокоєння – це частина життя.
Дозволяючи дітям випробувати ці неприємні відчуття, ви надаєте їм можливість навчитися впоратися з дискомфортом.
Забезпечте дитині підтримку, які їй необхідна, щоб впоратися з болем, щоб вона могла набути впевненості у своїй здатності справлятися з неминучими життєвими труднощами. - Почуття відповідальності за емоції своїх дітей.
Батьки не повинні постійно підбадьорювати дітей, коли їм сумно або одразу кидатися заспокоювати їх, коли вони у розпачі.
Дітям необхідно отримати свою емоційну компетентність, щоб вони могли навчитися керувати своїми почуттями.
Активно вчіть свою дитину здоровим шляхом керувати своїми емоціями, щоб вона не залежала від інших, які можуть зробити це за неї. - Запобігання помилкам дітей
Виправлення домашніх завдань з математики, подвійна перевірка, щоб переконатися, що вони пообідали, і постійне нагадування їм про те, що робити по дому, не принесуть їм ніякої користі.
Природні наслідки можуть бути одними з найбільших вчителів життя. Дозвольте вашим дітям іноді помилятися і покажіть їм, як вчитися на своїх помилках, щоб вони могли стати мудрішими і сильніше. - Плутання дисципліни з покаранням
Покарання передбачає, що діти страждають за свої проступки. Однак дисципліна – це навчити їх, як домогтися більшого в майбутньому. Виховання дитини, який боїться «потрапити в біду», – це не те ж саме, що виховувати дитину, яка хоче робити правильний вибір.
Використовуйте наслідки, які допоможуть вашим дітям розвинути самодисципліну, необхідну їм, щоб робити кращий вибір.
Разом з тим пам’ятайте, що дитину краще всього виховує приклад батьків, та її емоційна стабільність перш за все починається з вас.
