Традиційно це свято відзначають 9 листопада. За початковане воно було в 1997 році президентом України Леонідом Кучмою. 9 листопада – це, за православним календарем, ще й день вшанування преподобного Нестора-літописця – першого історика і письменника Київської Русі.
Українська мова відноситься до слов’янської групи мов. Вона визнана однією з найкрасивіших в світі. За мелодійністю поступається лише італійській, за лексикою – французькій і перській.
Ось декілька цікавих фактів про нашу рідну мову.
- Ще в 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, гостюючи в таборі вождя гунів Аттіли, записав деякі українські слова, що ми використовуємо і зараз.
- За дослідами вчених, українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською і з санскритом. Навіть зараз ми використовуємо багато слів, що схожі на санскрит – повітря, вогонь, кінь тощо.
- В період з 18 до 19 сторіччя в українській мові використовували біля п’ятидесяти різних систем письма, а по орфографії вона перевершує найскладнішу – монгольську.
- Українська мова, в період 1918-1920 років, була офіційною в Кубанській Народній Республіці.
- Офіційно українська мова була прирівняна до літературної після видання “Енеїди” Івана Котляревського.
- Назви місяців українською мовою збереглися зі старослов’янської і мають кожен своє значення: січень – вітер снігом січе, лютий – люті морози, березень – берези наливаються соком, квітень – з’являються перші квіти, травень – зеленіє трава, червень – з землі виповзають черв’яки, липень – цвітуть липи, серпень – час жнив, вересень – цвіте вереск, жовтень – жовтіє листя, листопад – опадає листя, грудень – на дорогах замерзає болотяна земля і з’являються грудки.
- Українська мова має 7 відмінків, один з них – кличний. Подібний відмінок є в латині, грецькій мові і в санскриті.
- Особливістю нашої мови є зменшувально-пестливі форми деяких слів.
- Також цікавими в українській мові є, так звані, “дзеркальні” фрази або слова – поліндроми. Наприклад, ” А мене нема…” можна прочитати в зворотньому напрямку.
- Найбільше перекладів на інші мови має “Заповіт” Тараса Шевченка – 147.
І наостанок нагадаємо гумореску нашого відомого поета і майстра сміху – Павла Глазового.
Кухлик
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші – не мина жодної крамниці.
Попросив він:Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
