Ми постійно зустрічаємо на вулицях наших міст безпритульних собак або кішок. Деякі спокійно себе поводять, деякі агресивно. Ця проблема має не локальний, а загальнонаціональний характер. Були часи, коли комунальні служби проводили санітарні чистки міста, розкладалися отруйні харчі і таким чином знищували собак та котів. А в деяких містах взагалі безпритульних тварин відстрілювали. Частенько під такі жорстокі методи боротьби з бездомними тваринами потрапляли і домашні улюбленці.
У 2017 в Україні прийняли зміни до закону щодо запровадження гуманного ставлення до тварин, але ситуацію з самими тваринами це не змінило, тільки посилило відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.
Давайте подивимось, як ці питання вирішують провідні країни Європи.
Перший закон про покарання за знущання над тваринами було прийнято у Великобританії в 1822 році. Наступною, покарання за жорстке поводження з тваринами на законодавчому рівні ввела Польща. У 1953 році було засновано Всесвітню федерацію захисту тварин, а у 1959-му Міжнародне товариство захисту тварин. Через рік після злиття цих двох організацій в одну, в 1982 році, був прийнятий історичний документ –Всесвітня хартія природи – в якому на глобальному рівні закріпили норми, згідно з якими усім живим істотам повинна бути надана можливість на безпечне існування. У 2002 році Німеччина першою з європейських країн закріпила захист тварин на конституційному рівні.
Фінляндія. У цій країні майже не має безпритульних тварин. Коли в притулку опиняється бездомна собака, бажаючих забрати тварину більше, ніж самих тварин. Потенційний власник проходить співбесіду з персоналом клініки. Також перевіряється наскільки здобувач матеріально забезпечений для догляду за твариною. За статистикою в кожній третій фінській родині є домашній улюбленець.
У Польщі функціонує мережа притулків. Офіційно по всій країні є понад 200 притулків для бездомних тварин, у першу чергу, для собак. З приводу котів, то тут дивляться на це інакше. Зокрема в Варшаві влада вирішила, що вони приносять користь, адже виловлюють мишей та щурів. Відтак, у місті безпритульних котів не чіпають, але діє програма їх стерилізації.
Латвія. Ведена система чіпування, в першу чергу, для повернення зниклих тварин господарям. Збільшена сума штрафу за порушення правил утримання та неналежний догляд – до 250 євро. Жорстоке поводження з тваринами в Латвії – кримінальний злочин, що карається позбавленням волі до трьох років, примусовими роботами або штрафом. Закон діє на практиці, порушників строго карають. Безпритульних тварин виловлюють спеціальні фірми і за державний рахунок два тижні утримують в спеціальних притулках, шукаючи господаря. Тих, хто залишився та має мінімальні шанси знайти господаря через важкі хвороби, травми тощо, на жаль, піддають евтаназії найбільш гуманним, безболісним методом.
У Нідерландах проблемою бездомних тварин зайнялися дуже давно – майже два століття тому. Перша асоціація із захисту тварин з’явилися тут у 1864 році, а притулок – у 1877 році в Гаазі. Обов’язок піклуватися про безпритульних тварин лежить на муніципальній владі, тварина, яка загубилися, має високі шанси бути повернутою господарю. Для цього діє спеціальний сайт. З 2013 року введено обов’язкові чипування і реєстрація собак, котам – рекомендовано. Широке роз’яснювання і соціальний вплив на населення впливають на те, що майже всі тварини мають домівки. При цьому в притулку ви зіткнетеся з досить несподіваним правилом – за те, щоб взяти тварину доведеться заплатити. Собака з притулку обійдеться майбутньому господарю в середньому у 120-180 євро, кішка – близько 100-120 євро. Так само заплатити доведеться й тому, хто хоче віддати тварину до притулку. За отримані гроші тварин вакцинують, стерилізують та надають усю необхідну допомогу. Також власникам зоомагазинів заборонено продавати тварин дітям до 16 років, а власники всіх собак у Нідерландах мають сплачувати муніципальний податок на собаку – Hondenbelasting.
Бельгія входить до кола декількох країн Європи та світу, де, за визнанням міжнародних організацій, безпритульних тварин немає. Ця країна взагалі є законодавцем моди у світі щодо особливо ретельного ставлення до «братів наших менших», які у бельгійському суспільстві мають, так би мовити, особливі привілеї. Їм, у супроводі господарів, дозволено заходити до громадських місць, включаючи транспорт, магазини. Всі домашні тварини мають електронний чіп, своєрідний біометричний паспорт зі всіма даними. За забезпеченням належного догляду слідкують спеціальні служби, а власники сплачують до бюджету податок на тварину. На великого пса виходить десь близько 100 євро на рік. Формально ці кошти направляють на підтримку та розвиток системи, завдяки якій у країні вирішено проблему безпритульних тварин.
Німеччина. Німці не тільки прийняли спеціальні положення до конституції стосовно утримання і захисту тварин, а й виділили у юриспруденції окрему галузь права – «права тварин». Є й адвокати, якi спеціалізуються на цьому праві. Власник повинен належним чином доглядати свого вихованця і слідкувати, щоб він не опинився на вулиці. Купуючи собаку, власник зобов’язаний чіпувати свого вихованця. Якщо собака втече, її майже напевно повернуть господарям, а їх самих оштрафують за недбальство. Штраф дуже відчутний – до 25 тисяч євро. Це максимальний розмір, передбачений за те, що тварину виставили на вулицю
