Останні роки в Україні все більше набуває популярності святкування Хелловіна. Кажуть, що це свято пішло від шотландського Саваня, яке знаменувало завершення сільськогосподарських робіт. Хелловін набув популярності в США, Канаді, Ірландії та Великій Британії. За традицією головним символом свята є так званий Ліхтар Джека – гарбуз з вирізаним, зловісно усміхненим обличчям.
Але навіщо в Україні святкувати запозичене свято? Так само, як і Хелловін, з 31 жовтня на 1 листопада, наші предки відзначали своє свято – Велесова ніч.
В цю ніч душі померлих спускалися на землю і прийнято було згадувати їх, всі хороші речі, діяння, пов’язані з померлими. Люди ставили в оселях свічки, щоб душа знайшла дорогу до вашого дому і залишали частування для потойбічних гостей.
Велес – язичницький бог, ще дохристиянського періоду. Це бог всіляких мистецтв, краси, таланту і любові. Вважався покровителем творчих людей, віщунів і ясновидців. Ще Велес був богом достатку і наші пращури шанували його не менш ніж Перуна.
Існували на цю ніч і свої обряди.
Люди вірили, що загадані бажання, які записували на папірці і клали під подушку, можуть здійснитися. Звісно якщо попросити про це Велеса: “Темна ніч, заклинаю мені допомогти. Велес, потрудися, загадане, появися”.
Дівчата гадали на вірність коханого, господарі – на достаток. Також можна було отримати відповіді на найскладніші питання. Треба було тільки звернутися до померлого родича на ім’я : “Сьогодні тобі в цей світ приходити – мені пораду приносити. Підкажи, як мені завершити справу”.
На Велесову ніч були і свої прикмети.
Побачити мертвого родича у ві сні в цю ніч було добрим знаком. А зустріч з чорною кішкою означала появу нового ворога, білої ж собаки – в родини буде новий товариш.
Не можна було позичати гроші, а прихід незнайомця в цей вечір – смерть в родині на протязі року. Такій людині слід сказати: “Охолонь незнайомця слід, не вчинивши нам біди”
Святкування Велесової ночі були цікаві і різноманітні. У вечір слід було влаштовувати вечерю: накривали стіл для себе і померлих родичів, згадували їх і їхні добрі вчинки. Також запалювали багаття на найвищій точці і стрибали через нього. Деякі ходили по розпеченому вугіллі, що символізує очищення тіла і духа від злих сил.
