Діти – це настільки унікальні люди, що кожне бачення чогось в їхньому житті іноді перетворюється в веселий жарт. Ми зібрали деякі, щоб ви насолодилися хвилинкою дитячого гумору.
– Миколко, як називається той, хто продовжує говорити навіть тоді, коли його ніхто не слухає? – Вчитель.
Тарасик прийшов додому з однокласником.
– Мамо, це Михась. Він унікальний хлопчик.
– О, і чим же він так прославився?
– Він вчиться ще гірше аніж я!
Тато запитує сина:
– Синку, а ви в садочку теж б’єтесь?
– Так.
– І хто перемагає?
– Вихователька.
Мамусю, любите слухати казки?
— Авжеж, моя дитино.
— Хочете, щоб яку розказала?
— Розкажи, серце.
— А чи сподобається вона вам?
— Певно.
— Але вона зовсім недовга.
— Та розказуй уже.
— Була собі… пляшка на олію, і я її… розбила.
— Що ти робиш, доню?
— Пишу листа Марійці.
— Але ж ти не вмієш іще писати.
— Марійка ж теж ще не вміє читати.
Учитель прийшов до двійочника додому:
– Мама вдома?
– Ще не прийшла.
– А тато?
– Теж сховався.
В зоопарку Мишко побачив павича і каже матері:
— Мамо, глянь, курка розцвіла!
— Ти, Галинко, вже знаєш азбуку?
— Авжеж знаю.
— Тоді скажи мені, будь ласка, яка буква йде після «А»?
— Всі інші букви.
Хлопчик іде вниз по сходах, тримаючи в руках миску супу.
— Помалу, не впади… — каже мати.
— Ні, мамо, не впаду, я ж тримаюсь за миску.
— Тату, що таке байка?
— А це коли тварини, ну, прикладом, осел і свиня, розмовляють так, як оце ми з тобою.